Винниченко В.
Тема: «В. К. Винниченко. Життя і творчість, громадська і політична діяльність». Бінарний урок української літератури та історії України.
Мета: простежити еволюцію творчого і політичного становлення видатного діяча України в контексті національного та європейського культурно-історичного процесу, визначити персональну роль у процесі українського державотворення; проаналізувати «літературний» та «політичний» портрет письменника; вдосконалювати вміння працювати з допоміжними літературно-критичними статтями, довідниками, робити висновки та узагальнення; виховувати виважено-справедливе й тактовне ставлення до мистецької та політичної спадщини Винниченка.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
Форма уроку: історико-літературне дослідження життєвого і творчого шляху, громадської та політичної діяльності В. К. Винниченка.
Обладнання: виставка творів В. К. Винниченка, портрет письменника, презентація «Винниченко — політик і літературний діяч».
ХІД УРОКУ
Він найбільший між усіма нашими прозаїками і найбільший письменник гайдамацьких нащадків.
Тодось Осьмачка
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель: «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь ідуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка» — так говорив про письменника Михайло Коцюбинський.
Справді, постать В. Винниченка — митця європейського рівня, без якого не скласти об'єктивного уявлення про весь літературно-мистецький процес на Україні в XX ст., — зіткана із суцільних суперечностей.
1917 р. видавець, соратник у політичній боротьбі Ю. Тищенко поставив запитання: «Хто такий Винниченко?»
Полярність суджень про цю людину вражає: «Літературний геній України...», «Великий партач життя, політики і, передусім, душ нашої молоді...», «Український буржуазний націоналіст...», «Художник, розіп'ятий на хресті політики». У цьому різнобої розібратися нелегко, але — необхідно.
Тож і ми сьогодні спробуймо дослідити літературний та історичний портрет незвичайної особистості В. К. Винниченка.
Прошу звернути увагу на портрет письменника. Яке у вас перше враження від побаченого?.
Учні. Перед нами людина культурна, освічена, розумна. Про це свідчить високий лоб, розумні проникливі очі, вперте підборіддя.
Чи збігається перше враження від портрета В. Винниченка з дослідженнями, проведеними на уроці?
II. УВЕДЕННЯ ДО ПРОБЛЕМАТИКИ УРОКУ
Словникова робота: Сьогодні на уроці ми будемо оперувати термінами: роман, модернізм, неореалізм, символізм, новела, драма.
Поясніть значення цих понять.
III. РОБОТА НАД СТВОРЕННЯМ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА В. К. ВИННИЧЕНКА
Учитель: Учні отримали випереджальні завдання: дослідити дитячі, юнацькі роки В. Винниченка, характер, вдачу, захоплення, періоди творчості.
Перегорнімо сторінки життєпису В. К. Винниченка. Для цього ми скористаємося спогадами рідних, друзів, записами в щоденнику.
План дослідження
1. Розповідь про дитячі та юнацькі роки В. К. Винниченка (біограф).
2. Спогади матері про Володю.
3. «Федько-халамидник» — це сам Винниченко.
4. Володимир — учень гімназії (спогади В. К. Винниченка).
5. Початок літературної творчості (літературознавці).
6. Другий період творчості. Драматургія.
7. Політична діяльність, участь у національно-визвольних змаганнях.
8. Роки еміграції. Малярська спадщина.
9. Останні роки життя - пропоную підбити підсумки першої частини нашої роботи.
У рецензії на збірку оповідань «Краса і сила» 1906 р. І. Я. Франко писав: «Серед млявої тонко-аристократичної та малосильної або ординарно шаблонної та безталанної генерації сучасних українських письменників раптом виринуло щось дуже, рішуче, мускулисте і повне темпераменту, щось таке, що не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що не сіє крізь сито, а валить валом, як саме життя, всуміш українське, московське, калічене й чисте, як срібло... І відкіля ти взявся у нас такий? Хочеться по кожнім оповіданні запитати Винниченка».
Ці слова найкраще характеризують малу прозу Винниченка.
А які штрихи до портрета В. К. Винниченка можемо зробити ми?
Учні:
• розбишакуватий у дитинстві,
• розумний, вольовий;
• гордий, незалежний;
• неспокійний, спокій його ворог;
• талановитий прозаїк, драматург;
• представник неореалізму та символізму.
Учитель літератури: А ще В. К. Винниченко обмірковує нові філософсько-естетичні принципи, щоби облаштувати життя на засадах гармонії.
Пише трактати «Щастя», «Листи до юнака». Обґрунтовує принципи простоти і природності людського щастя. Найкращою дитиною своєю назвав Винниченко велику двотомну філософсько-соціологічну працю «Конкордизм» (конкорд — французьке слово, злагода, примирення).
До портрета В. К. Винниченка додамо ще один штрих — він філософ.
Учитель історії: Завдання нашого уроку полягає у створенні об'єктивного політичного портрета українського державо-творця. Нам з вами мало що відомо про політичних діячів того часу. І на уроці ми спробуємо визначити, яке місце посідає В. Винниченко в історії українського державотворення.
Постать В. К. Винниченка є досить драматичною. Широко відомий у 1920-1930 роках не тільки в Україні, Росії, але й у Європі письменник і драматург так і залишився «своїм серед чужих і чужим серед своїх». З'ясуємо, як відбувалося політичне становлення Володимира Кириловича.
Учень: Початок політичної діяльності припадає на період навчання на першому курсі юридичного факультету Київського університету. У лютому 1902 року за участь у діяльності Революційної Української партії та в політичній пропаганді В, Винниченка заарештовують. Після звільнення йому забороняють навчатися в університеті і проживати в Києві та його околицях. Навесні 1902 року за завданням РУП він вирушає на Полтавщину, де веде агітаційну роботу серед селян. Восени 1902 року його забирають на військову службу, але Винниченко продовжує підпільну революційну діяльність. 1903 року — другий арешт, після звільнення за амністією його переводять до дисциплінарного батальйону, але він утікає за кордон, бере участь у підготовці нової програми РУП, частина якої на другому з'їзді дістала назву УСДРП.
Учитель історії: Революція 1905 року в Росії спонукала Винниченка повернутися в Україну, де він веде агітацію і пояснює політику своєї партії. Наприкінці 1906 року його заарештовують. Євген Чикаленко, відомий український громадський діяч, бере в'язня на поруки й, давши під заставу за нього 500 золотих карбованців, допомагає вийти на волю. Володимира Винниченка переправляють за кордон. Усю свою бурхливу енергію зосереджує на літературній діяльності, активно співробітничає в журналі С. Петлюри «Українське життя». Разом з М. Грушевським видає часопис «Промінь». Якою була роль Винниченка у національно-визвольних змаганнях?
Участь у національно-визвольних змаганнях
Учень: Новий період в житті В. Винниченка починається після Лютневої революції в Росії у 1917 році. Разом з М. Грушевським вони приїздять до Києва, щоб бути в центрі подій.
Очолює перший уряд УНР — Генеральний секретаріат і призначається генеральним секретарем внутрішніх справ. Він був автором чи не всіх декларацій та універсалів. Політична криза в уряді призвела до того, що соціал-демократи на чолі з В. Винниченком вийшли зі складу Центральної Ради. Свої обов'язки прем'єра він склав через три дні після проголошення ІУ Універсалу.
26 квітня 1918 року Винниченко, виступаючи на останньому засіданні Центральної Ради, сказав: «Нам не можна в справі національного відродження покладатися ні на кого, ні на яку автономію в чужій державі».
Учитель історії: Винниченко був одним із керівників повстання проти гетьмана П. Скоропадського. 14 листопада 1918 року його було обрано Головою Директорії. Особисте суперництво з Петлюрою негативно впливало на діяльність Директорії. У лютому 1919 року, не погоджуючись із політичною орієнтацією на Антанту, Винниченко вийшов зі складу Директорії і виїхав за кордон.
У Відні написав тритомну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації». (Історія української революції березень 1917 р. — грудень 1919 р.)
Учень: На початку травня 1920 року Винниченко приїхав до Москви, де зустрівся з більшовицькими лідерами і дістав пропозицію обійняти пост заступника голови РНК, наркома закордонних справ України. Володимир Кирилович подасть заяву із проханням прийняти його до лав КП(б). Лідери українських комуністів позитивно розв'язують це питання, але висловилися проти його входження до Політбюро. Невдоволений цим, Винниченко повертається до Москви й публікує в журналі «Комуніст» «Лист до українських робітників та селян», у якому піддає нищівній критиці національну політику більшовицької партії. 23 вересня 1920 р. В. К. Винниченко залишив назавжди Україну, у «Щоденнику» записавши такі рядки: «...Я їду як письменник, а як політик я всією душею хочу померти».
Учитель історії: Повернувшись за кордон, В. Винниченко ще більше активізує свою політичну діяльність. Він оселяється в Целлендорфі під Берліном, який перетворюється на центр політичного життя української еміграції.
Учитель літератури: Еміграційний період для Винниченка був дуже складний. У лютому 1925 року Винниченки — Володимир Кирилович і Розалія Яківна переїхали до Парижа. У багатолюдному Парижі Винниченко почувався самотнім. Зрештою на березі Середземного моря, за тисячу кілометрів від Парижа, Винниченко знаходить напівзруйновану ферму, яку купує. Це був 1934 рік.
Сім років у Мужені, у «Закутку» (так письменник назвав свою садибу), — особлива доба в його долі. Дедалі болючіше відчувається ізольованість і покинутість. Настає рішуча переоцінка суспільних, моральних і політичних цінностей.
Рятувала письменника літературна праця. Часто писав цілими ночами. Любив людину, сонце та гармонію космосу. Ненавидів насильство та тиранів, війни. Закоханий був в Україну та матір-землю.
Був суворим до власного життя і своїх творів: «Доки робиш якусь роботу, вір у себе, як у генія. Коли скінчив, стався до неї, як до витвору твого ворога, не прощаючи жодної помилки, жодного недогляду». Виходячи з цього, можна зрозуміти, чому письменник щиро іноді бажав спалити половину чи дві третини написаного. Звичайно, настільки він був щирий — настільки й несправедливий до себе: його твори є високого мистецького рівня і ще довго будуть зразком в українській, а деякі і у світовій літературі.
Учитель історії: Ще більше погіршилося життя Винниченка в роки Другої світової війни. Його родина голодувала. На початку війни німецькі представники запропонували Володимиру Кириловичу створити в Україні маріонетковий уряд на допомогу Третьому рейху. Він відмовився і був покараний перебуванням протягом кількох тижнів у концтаборах.
У 1949 р. нова еміграція звертається до В. Винниченка поділитися своїми думками про колишні перемоги і причини поразок.
Учень: Володимир Кирилович пише унікальну працю «Заповіт борцям за визволення», пронизаний почуттям відповідальності за долю України.10 серпня 1950 року в газеті «Українські вісті», що виходила в м. Новий Ульм, В. Винниченко друкує «Маленьке пояснення» своєї громадсько-політичної діяльності. Це була остання його письмова «розмова» з громадськістю.
Учитель літератури: Самотність і старість все частіше нагадували про себе. На схилі літ Винниченко висловив прохання бути похованим в Україні. Радянський уряд надіслав йому брутальну відмову. 6 березня 1951 року В. Винниченка не стало. Дружина згадувала: «Перші краплі дощу і білі пелюстки почали падати на обличчя. Обличчя його було прекрасне, ми положили його на Муженському кладовищі, де він буде лежати до того часу, поки Україна не зможе прийняти його до себе».
IV. ПІДСУМОК РОБОТИ. ОЦІНЮВАННЯ
Слово вчителя літератури: Від Єлисаведграда до Мужена простяглася життєва дорога В. К. Винниченка. На вершечку альпійської гори, з якої видно Середземне море, — його могила. Дітей у Володимира Кириловича і Розалії Яківни не було, отож «Закуток» перейшов до українських художників Іванни Винниківта Юрія Нальчицького. Восени 1992 року вони ще встигли передати в дар Україні робочий кабінет письменника, його особисті речі (тепер вони експонуються в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї). Через кілька місяців художники померли, і «Закуток» тепер належить комусь із французьких громадян.
Життя завершилося: усі тріумфи і поразки, усі вчинки і думки, півстолітня літературна праця — все залишено на суд нащадків. Хочеться вірити, що цього разу він не буде поспішним та упередженим.
V. РЕФЛЕКСІЯ
Учитель історії. Отже, прошу вас зробити висновок: що для вас значить постать В. К. Винниченка. Ким був Винниченко — героєм чи людиною, що мала неабиякі політичні амбіції і боролася за владу, не зупиняючись ні перед чим?
Мікрофон
-
Для мене Винниченко обдарована людина, драматург, письменник ще й маляр;
-
палкий патріот України;
-
людина незвичайної долі, яку не визнала у свій час Україна;
-
видатний політик, лідер УНР, очолював Директорію;
-
філософ і публіцист;
-
неспокійний, непокірний, активний діяч української соціал-демократії;
-
просто людина з трагічною долею.
Сенкан
-
Винниченко
-
захоплює, вражає, переконує
-
бореться за незалежність України,
-
політик
-
талановитий, емоційний
-
сперечається, дискутує
-
відтворює психологію людини
-
письменник
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати новелу «Момент», написати твір-роздум «У чому складність долі В. К. Винниченка».
Література
1. Винниченко В. Краса і сила. — К. : Дніпро, 1989.
2. Винниченко В. Щоденники. — К., 1990. — № 9-11.
3. Винниченко Розалія. Як писав свої літературні твори В. Винниченко // Україна. — 1990. — № 11.
4. Гальченко С. З малярської спадщини В. Винниченка // Радянське літературознавство. — 1988. — №11.
5. Кобзей Н. Від натуралізму до неонатуралізму: естетичні шукання В. Винниченка // Дивослово. — 2012. —№3-4.
6. Колісник С. Потік життя як матеріал до творчості // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях. — 2010. — № 4.
7. Вінцковський Т. С Політичні діячі України: 1917-2004 pp. : навчальний посібник. — X. : Вид.гр. «Основа», 2005.