Опис передового педагогічного досвіду
« Формування предметних компетентностей з умілим використанням інтерактивних технологій як засобу самореалізації кожного учня».
«Урок - перше вогнище, зігрівшись біля якого
людина прагне стати мислителем»
Г.О. Пуліна.
Творча атмосфера, в якій працює колектив нашої гімназії, має велике значення в моєму становленні як учителя. Взаємовідвідування уроків, постійний діловий контакт з колегами, робота у творчій співдружності стимулювали пошук своїх методів і форм роботи.
Проблему, над якою я працюю, обрала таку:« Формування предметних компетентностей з умілим використанням інтерактивних технологій як засобу самореалізації кожного учня» Отже, актуальність представленого досвіду зумовлена тим, що використання інноваційних технологій, зокрема інтерактивного навчання, створення проблемних ситуацій та завдань, ігрових елементів при вивченні історії та правознавства сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, які засвідчують належний рівень його життєтворчості. « Найперше, що має зробити вчитель, - це розвинути в учня дух допитливості» (Д.Менделєєв) Позитивний ефект є очевидним і незаперечним. Адже навчання дає можливість створити у класі на уроці атмосферу доброзичливості, відкритості, успіху, творчості, навчити дітей бажати вчитися й отримувати задоволення від самого процесу навчання. До основних переваг використання. я б віднесла і незвичайність і захопливість змісту; набуття практичного та суспільного досвіду; значна активність учнів; створення в учнів позитивного емоційного настрою; формування інтересу до предмета. Безперечно, всі компетенції важливі, їх необхідно розвивати як для гармонійного розвитку так і конкурентноспроможності особистості. Зупинемось детальніше саме на розкритті предметних компетентностей, які є об’єктом нашого вивчення.
Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших. Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості. Задля виховання особистостей, які можуть приймати самостійні рішення, знаходити свій шлях в новому оточенні та в новій реальності, що швидко змінюється, система шкільної освіти також має бути сучасною, застосовувати нові методи та технології навчання. Педагогічна технологія – це певний порядок, логічність і послідовність відповідно до поставленої мети, алгоритмізація спільної діяльності учителя та учнів у процесі навчання, узгодженість їхніх дій та відносин. Впровадження інноваційних технологій вимагає від учителя додаткового вивчення спеціальної літератури, аналізу педагогічного досвіду педагогів-новаторів, розроблення плану запровадження нової техніки, оптимального поєднання гуманітарних, природничо-математичних та професійних знань. Вважаю, що у процесі уроку має реалізуватися також і особистісний характер спілкування всіх учасників педагогічної взаємодії, що передбачає врахування особистісного суб’єктивного життєвого досвіду, загальну зацікавленість учня у предметі спілкування, бажання дізнатися думки однокласника, самоусвідомлення власної позиції через аналіз різних точок зору. Для досягнення найвищого результату намагаюся створити на уроках максимально демократичну атмосферу, дати можливість для самостійних дій і відповідальності учнів на рівні їхнього розвитку. Нові часи вимагають вчителів нового формату, які слугують взірцем демократичних відносин.
Теоретичним, нормативним забезпеченням є головні положення щодо розвитку загальної середньої освіти в Україні, викладені в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Державному стандарті базової і повної середньої освіти. Як методологічна основа забезпечення цілей, змісту і якості освіти компетентнісний підхід розглядається значною частиною зарубіжних дослідників, серед яких найбільш відомі Дж. Равен, Дж. Боуден, С.Маслач, М.Лейтер, Е.Шорт, Е.Тоффлер, Р.Уайт, А.Бермус, Р. Хайгерті, А. Мейхью та інш.
Компетентнісний підхід в системі вищої та загальної середньої освіті є предметом наукового дослідження вітчизняних науковців - І. Бабина, П.Бачинського, Я. Кодлюка, О. Локшиної, Л. Пильгун, О.Пометун, І. Родигіної, К. Савченко, Л. Сень, Т. Смагіної, Г.Терещука, С.Трубачевої та інші, методика та технологія інноваційного навчання з новими підходами до сучасного уроку К.Баханова, В.Мисана, О.Пометун, Г.Фреймана, В.Шарка та ін., ідеї гуманістичної педагогіки (П.Блонський, В.Сухомлинський, А.Ухтомський). Основна ідея досвіду – формування комплексу життєвих та предметних компетенцій учнів через виховання творчої особистості, здатної критично, мислити, зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати власний погляд, самостійно вирішувати проблеми, здобувати й застосовувати одержані знання, вміти реалізувати її на практиці.
"Творчість - це не розкіш для обраних,
а загальна біологічна потреба, інколи не усвідомлена нами"
Г. Іванов
Головною метою своєї педагогічної діяльності, а отже і досвіду, вважаю наступне:
1. Стійке засвоєння учнями науково обґрунтованого стандарту знань
2.Виховання творчої особистості, здатної мислити критично та альтернативно, самостійно вирішувати проблеми, здобувати й застосовувати одержані знання.
3. Формування історичної свідомості, духовності, загаль-нолюдських моральних якостей, уявлень і почуттів національної ментальності, виховання патріотизму та громадянськості.
4. Вільно висловлювати свою думку.
5. Навчити орієнтуватися у великому потоці інформації, вибирати з нього основне.
6. Виробити вміння самостійно аналізувати, синтезувати, класи-фікувати події.
7. Знаходити у минулому можливі шляхи розв’язання сучасних суспільних проблем;
8. Використовувати набутий досвід та результати діяльності у своєму житті.
Суть досвіду
Суть педагогічного досвіду полягає у майстерній організації формування предметних компетентностей з умілим використанням інтерактивних технологій як засобу самореалізації кожного учня.
Він ґрунтується на:
-
неординарному мисленні,
-
здатності до постійного пошуку;
-
знанні педагогом індивідуальних уподобань кожного учня;
-
організації навчання шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів групи;
-
створенні на уроці оптимальних умов, за яких природні здібності кожного знайдуть шлях до зовнішнього вияву, сприятимуть формуванню ключових та предметних компетентностей.
Інноваційна значущість досвіду
Реалізація досвіду передбачає раціоналізацію методики викладання у контексті формування єдиного освітнього євроінфопростору, оптимізацію структури уроку з урахуванням цільових установок на формування ключових компетентностей учнів.
Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї
Для формування оцінки рівня сформованості компетентностей викладач використовує:
-
пошуково-дослідницьку діяльность в урочній та позаурочній діяльності;
-
залучення учнів до активної проектної діяльності з вирішення соціально-значущих проблем життєдіяльності громади;
-
інтерактивні технології:
-
тести з відкритими завданнями, які передбачають взаємоперевірку;
-
включення учнів у кооперативну дослідницьку діяльність;
-
постановка та розв'язання проблемних завдань у динамічних групах;
-
диспути;
-
розв'язання ситуативних завдань;
-
колективне мультимедійне навчання;
-
використання методу навчальних проектів;
-
використання ігрових технологій
Формування предметних компетентностей учнів шляхом інтерактивного навчання на уроках історії сприяє:
-
проведення нестандартних уроків (урок-лекція, урок у бібліотеці, урок у музеї, урок-прес-конференція, урок-подорож, урок-залік, урок – конгрес, урок – аукціон);
-
використання викладачем форм і методів розвитку творчої самостійності учнів (проблемні ситуації, диспути, семінари, реферати, повідомлення, уроки-розрум);
-
система творчих робіт учнів, виконуючи які, вони демонструють уміння глибоко розкрити тему, логічно та образно викласти думки, зробити потрібні висновки та узагальнення;
-
лаконічність і точність запитань, переважно проблемного характеру, які потребують свідомих і тривалих розумових зусиль;
-
емоційна чуйність викладача, яка позитивно впливає на настрій у спілкуванні з учнями;
-
навчання учнів на високому рівні труднощів, що підтримує необхідний тонус на уроці.
Для розвитку навичок застосовую такі інтерактивні технології як «Мікрофон» («Проголошення незалежності УНР», Встановити послідовність подій.), «займи позицію» («Висловити своє бачення історичного значення діяльності Центральної Ради», дискусії та дебати.
Також практикую письмові завдання – підготовку рефератів,наукових робіт. написання творів з їх наступним .
Вищою формою дослідницької роботи є творча (наукова, проектна). Проілюструємо сказане прикладом проекту "Врятувати від забуття" (Творчий шлях В.Поліщука). Ми створили фільм,презентацію і приймемо участь у конкурсі.(2016 - 2017), ми завершили роботу з теми „Наш край в роки Великої Вітчизняної війни»"(під такою ж назвою видана брошура дослідницьких матеріалів), з цієї теми ми маємо публікації та сертифікати як державні так і обласні.
Таким чином, організація пошуково-дослідницької роботи учнів в атмосфері спільного захоплення не тільки приводить до розвитку учня, а й об'єднує навчання та виховання, стимулює пізнавальні потреби і творчість, сприяє формуванню особистісних якостей учнів, їхньої системи цінностей, робить навчання особистісно спрямованим. Наші учні легко дають відповіді на класичні питання педагогіки: що я роблю?", …яким чином?", …навіщо це мені потрібно?». Фактично це і є емоційно-ціннісна складова ключових компетентностей особи.
Власні оцінки та прогнози ефективності реалізації досвіду
Як показує досвід, найбільш доцільними інтерактивними методами є: дискусія, «займи позицію», дебати, «ажурна пилка», моделювання чи прогнозування історичних подій, «мікрофон». Вони дозволяють не тільки висловлювати свою думку, а також аргументовано доводити її, застосовуючи навчальний матеріал та свої знання з відповідної теми. Такі методи інтерактивних занять, як рольові та дидактичні ігри, «коло ідей» надають можливість закріпити, розвинути знання.
Результативність досвіду
-
учні краще засвоюють матеріал, більше стали читати, підвищилась успішність з предмета, навчились висловлювати свою думку;
-
навчилися толерантно вирішувати конфліктні ситуації, бажання працювати на уроці;
-
самостійно працюють над навчальною і додатковою літературою.
Форми поширення досвіду.
Представлений досвід знаходить розповсюдження серед освітян через публіцистичну та видавничу діяльність, виступи на конференціях, семінарах, круглих столах, курсах підвищення кваліфікації.
«Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися».
В.О. Сухомлинський
Список використаної літератури
1. Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник. -- Запоріжжя, 2002
2. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа. - 2003. - №4. - С. 63
3. Кожем'яка О. Навчатися і творити граючи// Історія України. - 2002. - №9. - С. 10
4. Котюк І. «Основи правознавства» - це не складно, але за умови системно-структурного підходу // Історія України. - 2002. - №8. - С. 5
5. Майданик О. Формування пізнавального інтересу учнів до правознавства в умовах закладів нового типу // Історія України. - 2002. - № 28. - С. 6
6. Мокрогуз О. До питання методики застосування мультимедійної презентації Powerpoint на уроках історії // Історія України. – 2010. - № 11.
7. Михальчук В. Дидактична гра з правознавства // Історія України. - 2003. - №14. - С.14
8. Нестеренко Т., Богданова О. Методика інтерактивного навчання на уроках правознавства і історії України // Історія України. - 2003. - №13.- квітень
9. Поліщук Л. Рольова гра на уроках історії та права // Історія України. - 2003. - №2, с.12-13
10. Пометун О. І. Практика реалізації компетентісного підходу у суспільствознавчих дисциплінах / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. - К. : К.І.С., 2004. - С. 105 - 108. - (Бібліотека з освітньої політики). 3
11. Рудик М. Інноваційні технології навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів // Історія України. - 2003. - №9. - С. 26-27
12. Ткачова Н. К. Формування правових понять в учнів шкіл і профтехучилищ / Н.К.Ткачова // Історія в школах України. - 1999. - № 2. - С. 20 - 22. 4.
13. Труфанова О. Організація групової роботи на уроках правознавства // Історія України. - 2003. - №5. - С. 22-23